Дуже складна доля цієї чудової жінки.
В неї загинули рідні в Ірпіні.
О п’ятій годині ранку вона прокинулася через сильний біль в серці. Зв’ язку з рідними після цього вже не було…
Як пережити загибель рідних?
- В першу чергу треба вирішити питання з похованням загиблих: де це буде відбуватись? Кого запросити? Що для цього треба? Скільки грошей тощо
- Якщо не маєте змоги провести похорон, оберіть пийнятний для вас спосіб ментально попрощатися. Знайдіть спосіб висловити свою любов до померлих родичів. Можливо, ви захочете написати їм листа, зробити знімки або зібрати спогади про них. Це може допомогти вам відчути зв’язок зі своїми родичами та зберегти їхні спогади в серці
- Прийміть в своїй душі той факт, що близькі люди більше не з’являться у вашому житті. Прийміть себе в нових умовах
- Знайдіть вихід для важких емоцій: сльози, крик, агресія. Все можна
- Створіть в голові і пам’ яті світлий образ цих людей. Зафіксуйте, за що ви їм вдячні, чого вони вас навчили? В чому допомагали? Згадайте радісні та приємні моменти
- Реалізуйте мрію загиблих, аби віддати їм шану. Можливо, вони хотіли завести цуценя? Заведіть його на їх честь. Або вони хотіли допомогти відремонтувати паркан комусь із родичів? — чи можете ви взяти це на себе і зробити замість них?
- Знайдіть спосіб допомогти іншим. Часто допомога іншим може допомогти вам знайти сенс в житті. Розгляньте можливість допомогти іншим, чи то через благодійну діяльність, допомогу у своїй громаді або як участь у добровільних організаціях.
- Зверніться по професійну допомогу. Якщо ви відчуваєте, що не можете самостійно впоратися зі своїм горем, зверніться до психолога або психотерапевта. Вони можуть допомогти вам знайти спосіб прожити цей період і навчити вас знаходити внутрішню міць для подальшого життя
Поради для тих, хто знаходиться в контакті з людиною, що втратила близьких:
- Проявляйте емпатію. Співчуття та здатність поставитися на місце іншої людини можуть бути дуже корисними в цій ситуації. Вислуховуйте та відповідайте на їхні почуття, проявляйте турботу та розуміння.
- Не намагайтеся «зарадити» їм. Не намагайтеся «виправити» або «вирішити» ситуацію. Втрата близької людини є невід’ємною частиною життя, і це є процесом, який потребує часу та підтримки. Тож не намагайтеся врятувати людину від негативних емоцій.
- Будьте присутні. Просто бути поруч з людиною є важливою дією в підтримці їхнього емоційного стану. Дозвольте їм розповісти свою історію та вислухайте, що вони хочуть сказати.
- Питайте, як ви можете допомогти. Не припускайте, що ви знаєте, що краще для них. Запитайте, чи потрібна їм допомога, як ви можете їм допомогти та чи є щось, що вони потребують: їсти, відпочити, побути на самоті, прогулятися тощо.
- Будьте терплячі. Процес проживання горя може займати різний час для різних людей. Будьте терплячі та дозвольте їм рухатися власним темпом.
- Підтримуйте після «першого етапу». Після першої втрати багато людей отримують багато уваги та підтримки. Однак, після того, як увага зменьшується, люди можуть відчувати самотність та відчуженість. Наче вони більше не потрібні, або від них втомилися. Пам’ятайте, що це може бути довготривалим процесом, і вони все ще можуть потребувати підтримки та розуміння навіть через місяц, два, півроку.
- Дайте їм можливість розмовляти про своїх загиблих близьких. Це може допомогти їм згадати хороше про тих, кого вони втратили, та пережити біль.
- Не тисніть на них. Не очікуйте, що вони повинні поводитися або реагувати певними способами. Наприклад, поплакав пару разів та й досить. Чого скиглити? Я зараз навмисно перебільшую, але хочу, щоб ви зрозуміли, що якщо якась емоція чи реакція людини вас дратує, то це не тому, що то реакція неправильна, а тому — що ви втомилися або не знаєте, як себе поводити. Томі краще ви візьміть паузу, а не тисніть на людину з вимогою як скоріше вже прожити своє горе. Це може викликати стрес та негативні емоції.
- Запропонуйте їм підтримку спеціалістів. Якщо вони відчувають, що не можуть впоратися зі своїми емоціями та відчуттями самостійно, можливо, їм потрібна професійна допомога. Спитайте, чи знають вони психолога, психотерапевта, якому вони довіряють? Зверніться до фахівця від імені цієї людини, домовтеся про день та час першої сесії.
- Не забувайте про своє благополуччя. Допомагати іншим може бути важким і виснажливим процесом. Пам’ятайте, що Ви також можете потребувати часу для відновлення та підтримки себе.
——
Слова підтримки для тих, хто втратив близьких:
Втрата родичів через війну — надзвичайно важка і травматична ситуація. Важливо пам’ятати, що ви несете нульову відповідальність за те, що сталося. Ви не винні в конфлікті, який призвів до такої трагедії.
Пам’ятайте, що ви — сильні і мужні люди, які долають неймовірні випробування. Нехай ваша сила існує в тому, що ви продовжуєте жити та просуватися вперед. Дозвольте собі ті моменти скорботи і болю, але не дозволяйте їм підкорити вас повністю.
Намагайтеся знайти підтримку у родині, друзях або спеціалістах, які можуть допомогти вам у процесі загоєння. Відновлення може зайняти час, але поступово ви знайдете надію і новий сенс у житті.
Пам’ятайте, що ваші родичі будуть завжди жити у вашому серці і спогадах. Через вашу силу і стійкість, вони будуть жити й надихати вас кожен день.
Війна може забрати багато, але вона не може забрати вашу внутрішню силу та готовність жити повноцінним життям. Ви заслуговуєте на щастя, мир і надію. Пам‘ятайте, що ви ні в чому не винні і що майбутнє приховує нові можливості та радість для вас.
НЕСКОРЕНИЙ(Уильям Эрнест Хенли)Із темної ночі, що вкрила цей світПроваллям від краю до краюБогів, що створили мене і мій рід,Нескореним духом вітаю.Хай прикрих обставин стискає тягар —Я сліз та образ не збираю.До крові гамселить недолі лихвар,Та я голови не схиляю.Хоч в світі, що зітканий з гніву та сліз,Не бачу нічого, крім болю —В тенетах років, без надії на зміст,Згубитись собі не дозволю.Хай двері вузькі та високий паркан —Гріхами не спутати волі:Я — вільний, я — духу свого капітан.Володар своєї я долі.